Низький рівень матеріальної бази не дозволяє проводити дослідження на світовому рівні. Подібне становище склалося і в діяльності вищої школи, котру вже покинуло багато кваліфікованих фахівців. Тільки здійснення широкої програми заходів, спрямованих на забезпечення відповідної матеріально-технічної бази, може надати необхідні умови для збереження й подальшого розвитку культури. Адже культура, наука, духовність взагалі в нормально функціонуючій державі не можуть бути справою другорядною. «Іноді здається, - зазначав О. Гончар, - що єдине, чим Україна тримається на світі, це її глибока духовність, непіддатні ніяким інфляціям золоті скарби української душі». Саме ці, накопичувані століттями, нетлінні скарби і є найглибшою запорукою національного відродження України, її економічного і культурного розвитку в найближчому майбутньому. 1. В чому полягали зміни умов розвитку української культури в 90-ті роки? 2. Які документи визначили систему та структуру освіти в Україні? 3. Що позитивного зроблено і які проблеми існують у діяльності середніх шкіл? 4. Які тенденції характеризували розвиток вищої освіти в Україні? 5. Охарактеризуйте здобутки й проблеми української науки доби незалежності. 6. Як процеси національного відродження впливали на розвиток української літератури? 7. Назвіть найбільш відомі масові культурно-мистецькі заходи, які проводились в Україні у 90-ті роки. 8. Охарактеризуйте основні здобутки українського мистецтва на сучасному етапі. 9. Які види самодіяльного мистецтва розвиваються у вашому селі (місті, районі, області)? 10. Чим зумовлені труднощі розвитку культури? Що, на ваш погляд, необхідно зробити для подолання кризи культури в Україні? 1. Із Закону України «Про освіту» Червень 1991 р. Стаття 7. Мова освіти визначається Конституцією України, Законом України «Про мови в Українській PCP». Стаття 8. Навчально-виховний процес у закладах освіти є вільним від втручання політичних партій, громадських, релігійних організацій. Стаття 28. Поняття системи освіти. Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науко-во-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
|