3. Що вам відомо про трагедію польських офіцерів під Катинню навесні 1940 p.?

4. У чому ви вбачаєте суть економічних та соціальних перетворень у Західній Україні? Про що свідчать методи, якими радянська влада їх здійснювала?

5. Які категорії населення і чому стали жертвами репресій?

6. Чим, на ваш погляд, викликана репресивна політика СРСР у Західній Україні?

7. Які зміни в кордонах УРСР відбулися в результаті включення до складу СРСР Північної Буковини і придунайських українських земель?

ДОКУМЕНТИ

1. Витяг з «Таємного додаткового протоколу» до договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом.

23 серпня 1939 р.

1. В случае территориально-политического переустройства областей, входящих в состав Прибалтийских государств (Финляндия, Эстония, Латвия, Литва), северная граница Литвы одновременно является границей сфер интересов Германии и СССР, [...]

2. В случае территориально-политического переустройства областей, входящих в состав Польского государства, граница интересов Германии и СССР будет приблизительно проходить по линии рек Нарвы, Вислы и Сяна...

3. Касательно юго-востока Европы с советской стороны подчеркивается интерес СССР к Бессарабии. С германской стороны заявляется о ее полной политической незаинтересованности в этих областях...

4. Этот протокол будет сохраняться обеими сторонами в строгом секрете.

По уполномочию правительства СССР В. Молотов За правительство Германии И. Риббентроп.

Международная жизнь. - 1989. - № 9. - С. 91 - 92.

2. Згадка українського композитора і бандуриста Гр. Китастого про виступ Державної капели бандуристів УРСР у м. Тернополі 20 вересня 1939 p.

Піднялася завіса... При повному світлі капела у складі 36 осіб виглядала імпозантно. Але в залі - мертва тиша... На вигук керівника капели Бермана: «Здрастуйте, товариші!» - ніхто не відповів... Показуючи рукою на капелу, Берман продовжував: «Товариші! Немає іншої країни в світі, яка б так дбала про розвиток національної культури й рідної мови, як дбають про це уряд СРСР й тов. Сталін». Ми звикли до того, що при кожній згадці імені Сталіна зала в якийсь спосіб завжди реагувала, а тут - ні телень! Берман, закінчуючи свою промову, викрикнув тричі «ура»... Публіка й на цей раз залишилася німою...

Почався концерт. Програма була складена з українських народних пісень і окремих творів на слова Тараса Шевченка і Івана Франка. Замість пісні про Сталіна (якою досі ми завжди розпочинали свої концерти) ми почали концерт піснею «Думи мої, думи мої»... Ген-ген десь здалека доноситься звук бандур, прорізується щораз