стратили в концтаборі Заксенгаузен. 1944 р. головний штаб вермахту видав інструкцію, у якій було зазначено: «З огляду на їхню ненадійність, не може бути й мови про якісь спільні дії з УПА...».

Лише у вересні 1944 p., тобто тоді, коли на території України вже майже не було гітлерівців, "концтаборів були випущені С. Бандера, Я. Стецько, А. Мельник і ряд інших керівників різних фракцій оунівського руху. Однак Степан Бандера у черговий раз відмовився від ролі керівника «п'ятої колони» окупантів, заявивши, що в боротьбі за незалежність буде «першою колоною України».

Роль - «п'ятої колони», на думку гітлерівців, мала відіграти стрілецька дивізія СС «Галичина», формування якої почалося навесні 1943 р. зусиллями мель-никівців за активної участі В. Кубійовича - керівника єдиної легальної української організації на окупованих територіях -Українського центрального комітету. ОУН-Б агітувала проти формування дивізії, закликаючи юнаків поповнювати лави повстанської армії. Частина рядових і офіцерів дивізії перейшла до УПА, інші в червні 1944 р. були кинуті в бій під Бродами, де загинули чи потрапили в полон. Усього під Бродами врятувалося лише кілька тисяч з 11-тисячної дивізії.

Складним і трагічним видався завершальний етап вигнання гітлерівців з України.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Назвіть основні наступальні операції Червоної армії на Правобережній Україні.

2. Які зміни сталися в розвитку партизанського руху на Правобережній Україні в 1944 p.?

3. Які політичні та воєнні зміни відбулися в структурі та діяльності ОУН-УПА протягом 1944 p.? Чим вони були зумовлені?

4. Як можна пояснити рішення про виселення кримськотатарського, грецького та вірменського населення в східні райони СРСР?

5. Що можна сказати про долю вояків дивізії СС «Галичина»? Як ставилася до її організації ОУН-Б?

В. Кубійович - керівник Українського центрального комітету