до кожного району, підприємства, колгоспу чи радгоспу, висували зі своїх лав керівників, заслуховували звіти про їхню роботу, а в разі невідповідності їхнім вимогам — і звільняли з неї. За умов, коли партія, що стала, відповідно до ст. 6 Конституції юридично визнаною «керівною і спрямовуючою силою», сама не знала, куди рухатись, політична система поступово агонізувала, а переважна більшість населення втрачала віру в комуністичні ідеали. 1. У чому полягала ідеологічна криза режиму? Чи можна було, на вашу думку, подолати цю кризу в рамках політичного ладу, закріпленого Конституцією УРСР 1978 p.? 2. Які обставини спричинили усунення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КП України? 3. Чи випадково на посаду першого секретаря ЦК КП України після усунення Шелеста обрано В. Щербицького? Обґрунтуйте свої міркування. 4. Проаналізуйте заяви українських дисидентів стосовно того, що вище керівництво Української PCP було «окупаційною», «колоніальною» адміністрацією. 5. Визначте, чому, незважаючи на декларований суверенітет союзних республік, правового механізму їхнього виходу із СРСР вироблено так і не було. 6. Схарактеризуйте систему органів влади України відповідно до Конституції 1978 p., її сильні і слабкі сторони. 7. Проаналізуйте механізм реалізації ст. 6 Конституції щодо «керівної і спрямовуючої» ролі КПРС. В чому це виражалось і які наслідки таке «єдиновладдя» мало для України? 8. Спробуйте обґрунтувати чи заперечити тезу істориків про те, що в кінці 60-х - на початку 70-х років в українському керівництві існували дві течії - автономістська та централізаторська. 1. З Конституції Української PCP 1978 p. Стаття 1. Українська Радянська Соціалістична Республіка є соціалістична загальнонародна держава, яка виражає волю й інтереси робітників, селян та інтелігенції, трудящих республік всіх національностей. Стаття 2. Вся влада в Українській PCP належить народові. Народ здійснює державну владу через Ради народних депутатів, які становлять політичну основу Української PCP. Всі інші державні органи підконтрольні і підзвітні Радам народних депутатів... Стаття 6. Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу. КПРС існує для народу і служить народові. Озброєна марксистсько-ленінським ученням, Комуністична партія визначає генеральну перспективу розвитку суспільства,
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||