України. Вперше за багато десятиліть з найвищої державної трибуни пролунала правда про становище, в якому опинився український народ, почалися дискусії про можливі варіанти виходу з кризи. Вперше в найвищій державній установі УРСР відкрито заговорили про незалежність України. Нарешті, 16 липня 1990 р. Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України.

Склалася історична ситуація, коли за суверенітет проголосували не лише депутати-демократи, але й компартійна більшість. Це свідчило про домінуюче в населенні України прагнення до ліквідації диктату імперського центру, на яке депута-ти-комуністи вже не могли не зважати. Але та ж більшість не погодилася надати Декларації про державний суверенітет статусу конституційного акта чи закону.

Це викликало загострення ситуації, а восени 1990 p., призвело до політичної конфронтації в суспільстві. В жовтні відбулося голодування студентів, які поставили перед Верховною Радою УРСР ряд радикальних вимог, реалізація яких мала сприяти наповненню Декларації про державний суверенітет України реальним змістом. Під тиском опозиції Верховна Рада погодилася прийняти вимоги студентів до розгляду, хоча виконання більшості з них всіляко саботувала.

Непослідовність лінії Верховної Ради виявилася і в економічній політиці. Прийнявши закон про економічну самостійність УРСР, розробивши власну Концепцію переходу Української PCP до ринкової економіки, вона, користуючись законодавчими повноваженнями, гальмувала роздержавлення й приватизацію, стимулювала своїми діями інфляцію та підвищення цін.

За умов різкого погіршання відносин між союзними республіками і центром 17 березня 1991 р. відбувся Всесоюзний референдум про збереження СРСР як оновленої федерації рівноправних суверенних республік. Одночасно з референдумом було проведено республіканське й регіональне опитування про майбутній статус України. Незважаючи на суперечливі результати, вони ясно показали, що вектор громадської думки в Україні повертається в бік незалежності. Некваліфікована й егоїстична політика центру лише посилювала ці настрої, множила їхніх прихильників не лише серед демократів і безпартійних, але й серед комуністів.

Не мала підтримки в республіці спроба консервативних сил СРСР вчинити державний переворот та зберегти радянську імперію — Союз PCP. Після придушення заколоту, організованого ГКЧГІ, повільні й суперечливі кроки республіки на шляху до суверенітету набули стрімкого характеру, з'явилася нова, ні від кого не залежна, самостійна українська держава - Україна.