його програма мала забезпечити вихід України з кризи у найближчі два-три роки.

Обіцяна «поступовість» у проведенні ринкових реформ на практиці означала фактичну відмову від них. Почалося згортання засобів економічної лібералізації й відповідне відновлення адміністративно-бюрократичних методів управління. Вдалося дещо знизити інфляцію, але досягти цього вдалося шляхом масового зупинення підприємств, відстрочки термінів бюджетних виплат і небувалого зростання заборгованості держави працівникам державно-бюджетної сфери, які по кілька місяців не одержували зарплати.

З початку 1994 р. реформування економіки було практично згорнуте. В цей час пріоритетним стала політична боротьба, і, зокрема вибори Президента України.

У першому кварталі 1994 р. національний дохід скоротився проти відповідного періоду 1993 р. на 36%, обсяг виробництва промислової продукції - на 38,4%. За шість місяців 1994 р. темпи спаду виробництва, порівняно з відповідним періодом попереднього року, зросли більш як на третину і були удвічі більшими, ніж у 1991-1993 pp. особливо помітним був спад виробництва в базових галузях промисловості. Лише врожайний 1993 р. та самовіддана праця селян дозволили уникнути масштабного спаду в сільському господарстві.

Рівень інфляції 1993 р. був найвищим у світі. Україна стала лідером серед держав світу за дефіцитом державного бюджету.

Пасивні й непослідовні намагання реформувати економіку вкрай негативно позначалися на стані індустрії України, що була однією з найрозвинутіших у колишньому СРСР. Розрив економічних зв'язків при блокуванні формування нових, побудованих на ринкових засадах, ліквідація системи централізованого постачання всієї номенклатури матеріалів, комплектуючих вузлів та деталей залишили підприємства України наодинці зі своїми проблемами, спричинили зупинку і банкрутство багатьох із них.

Негативно позначилася на стані промисловості республіки енергетична криза. Головною її причиною було зменшення на 20-30% поставок енергоносіїв із Росії. Особливо гостро питання енергоносіїв постало у зв'язку з переходом на світові ціни, до яких Україна фінансово була абсолютно не готова. Її виробництва були високоенергозатратними і базувались на низькій ціні на енергоносії, що була в СРСР.

Це призвело до кризи в електроенергетиці, де понад дві третини електроенергії вироблялося тепловими станціями.

В нелегкому становищі опинились атомні електростанції, що виробляли понад 30% електроенергії. Чорнобильська катастрофа та пов'язане з нею негативне ставлення до ядерної енер-