Важливою подією у житті політичних партій стали вибори Президента України, які відбулись у 1999 р.

На відміну від виборів 1994 p., практично всі політичні партії або висунули свого кандидата, або заявили про підтримку тієї чи іншої кандидатури. Окремі політичні партії на з'їздах висунули своїх кандидатів. Так, Комуністична партія України висунула кандидатуру П. Симоненка, Соціалістична - О. Мороза, Народний рух України, який на цей час розколовся на дві частини, - Ю. Костенка і Г. Удовенка, Прогресивна соціалістична партія - Н. Вітренко. В процесі передвиборних баталій активізувалось партійне життя.

У січні 1999 р, частина членів партії «Громада» на чолі з 10. Тимошенко та О. Турчиновим вийшли з неї та ініціювали створення нової партії з промовистою назвою «Батьківщина». На відміну від інших, основою її стала депутатська група парламенту з аналогічною назвою. Дана партія належить до центристських і пропагує ідеї вільного, демократичного суспільства.

Гостра передвиборна боротьба активізувала діяльність існуючих та формування нових партій. У травні 1999 р. було створено партію «Демократичний Союз», яка стала впливовим чинником суспільного життя. За короткий час її осередки були створені в усіх регіонах держави. Програмні положення партії включають підпорядкованість дій держави інтересам людини, підтримку вітчизняного виробництва, створення можливостей для вияву потенціалу громадян, опору на власні сили у розбудові державності.

Скоро партія стала справляти суттєвий вплив на роботу парламенту, склавши кістяк групи «Відродження регіонів». У червні 1999 р. організаційно оформилась Трудова партія України, яку очолив народний депутат М. Сирота. Ця лівоцентристська партія відразу ж розпочала активну роботу в парламенті, склавши основу впливової депутатської групи «Трудова Україна», очолену С. Тигипком.

Другий тур виборів призвів до консолідації політичних сил навколо двох кандидатів - Л. Кучми та П. Симоненка. Кандидатуру Л. Кучми підтримала переважна більшість правих і центристських партій, П. Симоненка - лівих, у першу чергу комуністів.

Перемога на президентських виборах Л. Кучми та реалізація його курсу сприяли зростанню впливу пропрезидентських, центристських партій. Цей процес проходив кількома шляхами: об'єднанням діючих партій; зростанням їх чисельності та впливовості і формування нових політичних партій.

На 2001 р. в Україні нараховувалось вже понад 100 політичних партій. Не всі з них були достатньо впливовими.