ціалістичну партію України (СПУ), яку очолив О, Мороз, депутат Верховної Ради, свого часу лідер компартійної більшості у парламенті. У програмній декларації, опублікованій у січні 1993 р., СПУ проголосила, що «керується марксистсько-ленінською методологією» і бореться за побудову в Україні соціалізму. В подальшому програма партії зазнала певних змін. До неї було включено ряд положень про багатоукладну економіку та рівноправність усіх форм власності при переважаючій ролі державної.

У червні 1993 р. в Донецьку проведено з'ізд Компартії України, Керуючись Конституцією України та Законом про об'єднання громадян, він проголосив про відновлення діяльності Комуністичної партії України. Першим секретарем ЦК К1ІУ став донеччанин П. Симоненко. 5 жовтня після реєстрації партії в Мінюсті України було оголошено, що вона налічує понад 60 тис. чоловік.

Близькою до комуністів за стратегічними завданнями і тактикою є позиція зареєстрованої у березні 1992 р. Селянської партії України. Створена на основі Селянської спілки, партія обстоювала збереження колгоспно-радгоспної системи, виступаючи проти приватизації землі і приватних форм господарювання.

У нових політичних умовах тривало згуртування політичних сил центристської орієнтації. У вересні 1991 р. відбувся установчий з'їзд Ліберальної партії України, у 1993 р. утворилася партія «Трудовий конгрес» і деякі інші центристські партії.

Проголошення незалежності України сприяло активізації правих сил. У березні 1992 p., вперше після Другої світової війни, на території України відбулася конференція Організації українських націоналістів (ОУН), на якій було прийнято рішення перейменувати її в Конгрес українських націоналістів (КУН). Основу своєї діяльності КУН вбачав в активній участі у процесі державотворення, створенні нових українських структур державної влади. Українські націоналісти та їхній лідер Я. Стець-ко виступали за «національну, унітарну і правову державу», але, разом з тим, обстоювали забезпечення прав етнічних меншин.

Ці та інші новоутворені партії доповнили й без того строкату партійно-політичну карту України. На 1994 р. в державі було зареєстровано понад 30 політичних партій. Але реальна багатопартійність на цей час ще не склалася.

Вибори до Верховної Ради України 1994 р. стали першими в її історії виборами, що відбувалися за умов існування багато-партійної системи. її склад відображав впливовість у суспільстві новосформованих політичних сил. З 338 обраних до Верховної Ради депутатів понад 28% представляли Компартію країни, 5,9% були членами Руху, 5,3% - Селянської партії, 4,1% - Соціалістичної партії України. Були також представники Ук