На звільненій території

«...Погано здали ми Гітлерові проклятому свою Україну і звільняємо людей погано. Ми забули, що ми трохи винні перед звільненими, а ми вважаємо їх другорядними, винними перед нами, «дезертиро-оточенцями - пристосуванцями», - так писав про ставлення радянських верхів до українського населення О. Довженко.

Жителі України в радянському тилу

Поки на території України розгорталися наступальні операції радянських військ, у глибокому тилу кувалися зброя перемоги. Якнайактивнішу роль у цьому відіграли жителі України, які були евакуйовані в глибокий радянський тил. Вони опинилися в 43 областях і автономних республіках Російської Федерації, Казахстану, Узбекистану, Киргизії, Таджикистану і Туркменії. Місцева влада вишукувала можливості для забезпечення евакуйованих житлом (переважно за рахунок примусового підсе-лення, вилучення лишків житлової площі у місцевих жителів), постачання їх продовольством, одягом тощо. Місцеві жителі з розумінням і співчуттям ставилися до евакуйованих, допомагаючи їм усім, чим могли.

Частина евакуйованого населення України працювала на заводах і фабриках, у колгоспах чи установах, інші налагоджували виробництво на привезених машинах і устаткуванні. Так, Харківський танковий завод, прибувши на нове місце, за допомогою робітників місцевих підприємств уже в грудні 1941 р. виготовив першу партію танків. Усього за роки війни цей завод дав фронту 35 тис. бойових машин.