Радянського Союзу. Зі 115 двічі Героїв Радянського Союзу - 32 українці. Один із кращих льотчиків-винищувачів Червоної армії Іван Кожедуб, який у роки війни став тричі Героєм Радянського Союзу, народився і виріс в Україні, у селянській сім'ї на Сумщині. Із 7 млн орденів і медалей, вручених солдатам і офіцерам Червоної армії, 2,5 млн одержали жителі України.

Не менше 50 % особового складу військ, які билися з гітлерівцями в Україні, були її мешканці. Переважно це були бійці чотирьох Українських фронтів. Українці у складі багатонаціональних радянських військ брали участь у переможному завершенні війні з гітлерівською Німеччиною і в боях з арміями мілітаристської Японії.

Перемогу над гітлерівською Німеччиною українці наближали також своєю героїчною працею в радянському тилу: на заводах, рудниках, у колгоспах, лабораторіях, навчальних закладах тощо.

Дві течії руху Опору

Запекла боротьба розгорнулася в тилу німе- цьких військ. Гітлерівці встановили тут жорстокий окупаційний режим, сподіваючись перетворити Україну на житницю рейху, його сировинний придаток, планувалося перетворити українців на «білих рабів». Це викликало хвилю обурення.

З самого початку в русі Опору виокремилися дві течії: радянська і національно-самостійницька.

Радянський підпільно-партизанський рух у перші місяці окупації зазнав великих втрат і лише в 1942 p., діставши допомогу з-за лінії фронту, став поширюватися на Наддніпрянщину, втягуючи в боротьбу десятки тисяч незадоволених грабіжницько-терористичним режимом і завдаючи суттєвих втрат гітлерівським окупантам.

У перші дні війни ОУН сподівалась за сприяння нацистської Німеччини розпочати відродження національної незалежності України. Та ці ілюзії швидко розвіялись. Оунівці перейшли до підпільної діяльності, підготовки масового антинацистського повстання під самостійницькими гаслами.

Для німецьких окупаційних властей був цілком несподіваним широкий розмах самостійницького руху, який у 1941 р. охопив не лише Західну Україну, а й Наддніпрянщину, в тому числі Донбас, Південь, навіть Крим. Цей рух свідчив, що прагнення до незалежності України було близьке і зрозуміле в усіх її регіонах. У різному баченні долі України полягає причина непримиренності між представниками радянського і оунівського руху Опору. Якщо радянські партизани прагнули представити оунівців як зрадників і слуг окупантів, то оунівці ставилися до радянських партизанів як до ворогів України.