вило, вони одержували принизливу пропозицію написати прохання про помилування.

З ініціативи партійних верхів відбувалося оновлення апарату, він очищався від корумпованих елементів і найконсерва-тивніших представників застійних часів. У січні — березні 1987 р. було звільнено з посад за «послаблення керівництва» партор-ганізаціями кількох перших секретарів обкомів партії. З'являється практика виборів партійних керівників таємним голосуванням альтернативно, з кількох кандидатур.

12 березня 1987 р. Президія Верховної Ради УРСР прийняла безпрецедентне у радянській історії рішення про проведення в експериментальному порядку виборів до місцевих рад народних депутатів по багатомандатних виборчих округах. Це дало можливість на більш демократичних засадах провести вибори до місцевих рад.

У 1987 р. започатковано утвердження-виборних засад в управлінні промисловими підприємствами. Всього у республіці було обрано понад 2 тис. директорів підприємств і десятки тисяч керівників середньої ланки. 1987 ~р. ознаменувався наростанням темпів перетворень, поглибленням їхнього змісту.

Поглиблення Усвідомлення необхідності поглиблення «пе-«перебудови» ребудови» засвідчила робота пленумів ЦК КПРС, які відбулися у 1987 p., виступи М. Горбачова, інших керівників партії і держави, публікації відомих економістів, філософів, публіцистів. Про зміни, які відбувалися в СРСР, почали говорити як «про революційні». У контексті пошуків виходу з кризи в партії і суспільстві інтенсивно відбувалося переосмислення історичного минулого, критичний аналіз створеного в СРСР соціально-економічного устрою. Вже на червневому (1987) пленумі ЦК КПРС у ході дискусії було визнано неспроможність існуючої концепції «розвинутого соціалізму».

На сторінках науково-публіцистичних-видань радянська система визначалася як система «казарменого, державного соціалізму», «напівфеодального», а подекуди і просто «феодального соціалізму», «глухий кут історії», що встановлювався методом терору та репресій.

Не залишилося поза увагою і питання стосовно ролі КПРС, з діяльністю якої було пов'язане все радянське минуле країни. На жовтневому (1987) пленумі ЦК КПРС, присвяченому оцінці більшовицької революції 1917 p., M. Горбачов назвав побудований у СРСР лад «деформованим соціалізмом». Через кілька місяців, у лютому 1988 p., він проголосив відмову «від догматичної, бюрократичної спадщини», яка «не має нічого спільного ні з марксизмом-ленінізмом, ні зі справжнім соціалізмом».