тет у складі викладачів і студентів Харківського та Київського університетів. Одеський державний університет в евакуації спочатку перебував у Майкопі, а з кінця 1942 р. в Байрам-Алі в Туркменії. Київський індустріальний інститут працював у Ташкенті, Миколаївський кораблебудівний - у Пржевальську (Киргизька PCP). Загалом понад 70 евакуйованих з України вузів продовжували готувати спеціалістів.

З визволенням території України від німецько-фашистських загарбників почалась евакуація вищих навчальних закладів. На жовтень 1944 p., коли нацистські війська були витіснені за межі України, відновили роботу 113 вузів.

Наука Науковці на окупованій території України

опинилися в критичному становищі. Спроба поновити діяльність Всеукраїнської академії наук в Києві зазнала невдачі. Більшість наукових установ Академії наук УРСР та її президія були евакуйовані до Уфи. Лише в складі АН УРСР до східних районів СРСР виїхало майже 400 академіків, членів-кореспон-дентів і наукових співробітників. Діяльність науково-дослідних установ України в евакуації була спрямована перш за все на надання науково-методичної і практичної допомоги оборонній промисловості, сільському господарству, госпіталям та лікувальним установам тощо. Так, колектив Інституту електрозварювання АН УРСР, очолюваний Є. Патоном, успішно застосував свої довоєнні розробки для налагодження автоматичного дугового зварювання корпусів танків Т-34 під флюсом. Група українських учених на чолі з академіком М. Доброхотовим розробила нові методи виплавки броньованих сталей. Значну допомогу оборонній промисловості надав колектив Фізико-техніч-ного інституту АН України, який розробив висококалорійний терміт для мін і снарядів, що переважав своїми теплотворними можливостями всі існуючі раніше види. Величезним був внесок працівників інституту в розробку більш досконалих конструкцій торпед, створення радіолокатора та автоматичних систем пеленгації, приладу для знешкодження морських мін.

Сотні тисяч радянських воїнів повернулися до життя завдяки плідній роботі колективів лікарів України на чолі з М. Стра-жеско, В. Філатовим, Р. Кавецьким. Ефективні методи лікування ряду інфекційних, травматичних, шлункових та інших захворювань були розроблені колективом Інституту клінічної фізіології АН УРСР під керівництвом академіка О. Богомольця. Всього в Червоній армії на медико-санітарній службі перебувало близько 16 тис. лікарів. Завдяки запропонованим українськими вченими новим методам лікування істотно знизилась смертність серед поранених радянських солдатів.