- влада хотіла підмінити єдиною тезою - любіть Сталіна! Вірш «реабілітував» лише XX з'їзд КПРС.

На початку 50-х років тривали гострі критичні нападки за «серйозні ідеологічні помилки» на М. Рильського, була рішуче засуджена опера К. Данькевича «Богдан Хмельницький». Як і раніше; в немилість властей міг потрапити кожен митець, будь-хто з майстрів пензля чи слова.

На цей раз жорстоко було розкритиковано О. Корнійчука та його дружину В. Василевську, які раніше виступали в ролі заспівувачів у боротьбі з «буржуазним націоналізмом». їх звинуватили в тому, що в написаному ними лібрето опери «Богдан Хмельницький» недостатньо показувалась «прогресивна роль у житті українського народу російського царя і бояр».

У задушливій атмосфері тотальної несвободи митці змушені були продукувати відверто апологетичні, славослівні твори, далекі від життєвих реалій, які, втім, забезпечували авторам відносно спокійне життя та відповідне матеріальне становище.

Смерть Сталіна і початок політичної «відлиги» відкрили перед українською національною культурою перспективи активного відродження, нерозривно пов'язаного з ліквідацією тоталітарного режиму, здобуттям Україною реального суверенітету.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ ________

1, Як історичні умови повоєнних років впливали на розвиток освіти і науки в Україні? 2. Чим, на ваш погляд, був викликаний ідеологічний наступ тоталітарного режиму на культуру («жданов-щина») наприкінці 40-х - на початку 50-х років? 3. У чому полягали особливості «ждановщини» в Україні? 4. Як розгорталися кампанії ідеологічних «проробок» української інтелігенції? 5. У чому виявилася згубність «лисенківщини» для біологічної науки, зокрема генетики? Як це позначилось на розвитку останньої?

ДОКУМЕНТИ___

1. О. Довженко про русифікацію вищої школи

07.11.56

На сороковому році будівництва соціалізму в столиці сорока-мільйонної УРСР (повністю) проводиться російською мовою викладання наук, так же, як і в інших вузах УРСР. Такого нема ніде в світі. Згадую листи Леніна по національному питанню і думаю: не говоріть мені більше нічого. Я все зрозумів і переповнений вщерть. Якщо мій народ не спромігся на власну вищу школу - вся абсолютна решта, себто, ну ніщо вже інше не має ціни. Яка нечу-вана аморальність. Який жорстокий обман... і жаль, і сором...

Довженко О. Із щоденникових записів // Дніпро. - 1990. -№11,- С.24.