2.3 виступу О. Корнійчука у Спілці письменників України (1948)

Візьміть ви нашого видатного радянського вченого Трохима Лисенка, творча діяльність якого розпочалася у нас, на Україні... Все це відбувалось на наших очах, але, на жаль, не привернуло серйозної уваги українських радянських літераторів. І тільки тепер, коли ми всі стали свідками тріумфу під проводом більшовицької партії і особисто товариша Сталіна нашої передової агробіологічної науки... - багато хто з наших письменників жалкують, що вони досі не створили художніх творів про такого справжнього героя українського народу, як Трохим Денисович Лисенко. А між тим для нас всіх очевидно, що коли б уважніше і пильніше придивлялися до нашої української партійної матеріалістичної теорії, ми б ніколи не упустили цієї теми, ми показали б у своїх творах значення мічурінської школи і цим самим зробили б велику справу для нашої партії, для нашого народу. Це було обов'язковим саме для нас, українських письменників, земляків Трохима Лисенка.

Літературна Україна. - 1990. - 26 квітня.

3.3 доповіді М. Хрущова «За тесную связь литературы и искусства с жизнью народа»

27 августа 1957 г.

Мне с большим трудом удалось оградить от разносной критики такого заслуженного писателя, каким является Максим Рыль-ский, за его стихотворение «Мать», полное глубоких патриотических чувств. Главным поводом-для необоснованных обвинений против Рыльского и нападок на него послужил тот факт, что в этом стихотворении, воспевающем Советскую Украину, не было упомянуто имя Сталина. И т. Каганович, который подха/Іимничал и все делал для раздувания культа личности Сталина, стал изображать Максима Рыльского как украинского буржуазного националиста. Он играл на слабых струнах Сталина, не думая о тех тяжелых последствиях для украинской, да и не только украинской, литературы, к которым могли бы привести необоснованные обвинения по адресу уважаемого украинского писателя-патриота Максима Рыльского. Надо сказать, что это могло бы привести к тяжелым последствиям и не только для литературы.

Правда. - 1957. - 28 августа.

4. Фрагменти виступу Л. Кагановича на пленумі Спілки письменників України 19 вересня 1947 p. стосовно оцінки роману Ю. Яновського

Это не живая вода, а мертвая. Это плохо... Откуда у автора столько желчи? Нет любви к людям. Человеческие отношения трактует цинично, без уважения к людям.

Книга переполнена инвалидами. Зачем вы любуетесь человеческим несчастьем, что шесть инвалидов шло на 6 ногах? ...Здесь налицо противопоставление города деревне. Дарина приезжает к сестре одетая и обутая, а село - голое и босое. ...Кончает книгу страшно эзоповский язык... Что это за стихотворение в прозе? Это эзоповский язык. Каких парашютистов вы ждете из-за моря после войны? Что это за безобразие?

Літературна Україна. - 1990. - 26 липня.